я

хвиля

прокидаюся

обережно торкаюся берега

він ліниво байдужий

чи здужаю

я хвиля

злизую з берега сіль

змиваю позаминулий біль

він незворушно приречений

усвідомлює неможливість втечі

кам’яніє

я хви ля

сили збираю

відступаю

відступаю

відступаю

берег оголений обпікає повітря

він передчуває і все ще не вірить

світ перевертається

світло зникає

заступаю

небосхил

хвил

я!

( Read more... )

дощить дві доби

заливає дороги

розмита межа

непомітна - так легко

зісковзнути на той бік


( Read more... )

Незвичні споруди завжди привертають увагу. Спочатку мало хто готовий сприймати їх спокійно, але з часом...


( Read more... )

Щоразу відкладена сповідь
Вичікує слушну мить
І нечеканна як повінь
Гримить
Змиває паркани і греблі
Умовних кордонів закон
Захоплює стіни і меблі
В полон
Не чути, не знати, забути,
Лізти від неї на дах,
Перш, ніж затопить по вуха
В словах
Сили потоків байдужі
Не стримати не втекти
Зростають і заливають свої і чужі
Береги
Лишається тільки скоритись
( Read more... )